Журнал «Здоровье ребенка» Том 20, №3, 2025

Актуальність. У наш час проблема діагностики та лікування гнійно-деструктивних захворювань бронхолегеневої системи, а також їх профілактики у дітей залишається актуальною, що пов’язано з великою кількістю легенево-плевральних форм і ускладнень гострої деструктивної пневмонії. Мета: оцінка діагностичних можливостей ультразвукового дослідження плевральних порожнин і легень у дітей з гострою деструктивною пневмонією для своєчасного виявлення ускладнень і визначення тактики лікування. Матеріали та методи. Для поглибленого дослідження було відібрано 41 хвору дитину з гострими гнійно-деструктивними пневмоніями (ГГДП) віком від 1 до 18 років (медіанний вік — 8,5 (5; 14) року), яка проходила стаціонарне лікування на базі КП «Дніпропетровський регіональний медичний центр родинного здоров’я». Усі пацієнти були розділені на дві групи. До першої групи увійшли 20 дітей з ГГДП без ускладнень з боку плевральної порожнини; до другої групи — 21 дитина з ГГДП, ускладненою піофібринотораксом. Результати. Обидві групи були статистично порівнянними за віком і статтю (p > 0,05). Водночас, на відміну від першої групи, хворі якої надходили до стаціонару в середньому на 8,0 ± 3,4 добу від початку захворювання, пацієнти другої групи зазвичай надходили до стаціонару в середньому на 10,4 ± 3,7 добу після появи симптомів захворювання (p < 0,05), що внаслідок неефективного лікування в амбулаторних умовах сприяло виникненню ускладнень. Застосування УЗД при гострій деструктивній пневмонії дало змогу зменшити променеве навантаження на організм дитини, проводити динамічне спостереження за вогнищем запалення в плевральній порожнині, контроль та вплив на яке підвищує ефективність лікування, що дозволяє скоротити термін перебування хворого в стаціонарі. Висновки. Своєчасна діагностика плевральних ускладнень пневмонії і вибір оптимальної тактики лікування сприяють поліпшенню результатів лікування дітей з цією патологією. Упровадження в клінічну практику ультразвукового моніторингу плевральних порожнин у дітей з гострою деструктивною пневмонією за ознакою появи потовщення вісцеральної та парієтальної плеври більше 2,0–2,4 мм дозволяє на ранніх етапах виявити ускладнення, уточнити діагноз і тактику лікування, запобігти розвитку деструктивних змін у плевральній порожнині.

Background. Nowadays, the problem of diagnosis and treatment of purulent destructive diseases of the bronchopulmonary system, as well as their prevention in children, remains re­levant, which is associated with a large number of pulmonary and pleural forms and complications of acute necrotizing pneumonia. The purpose of the study was to assess the diagnostic capabilities of ultrasound of pleural cavities and lungs in children with acute necrotizing pneumonia for timely detection of complications and choosing treatment strategy. Materials and methods. Forty-one children with purulent necrotizing pneumonia (PNP) aged 1 to 18 years (median age of 8.5 (5; 14) years) underwent inpatient treatment at the CE “Dnipropetrovsk Regional Medical Center of Family Health”. All patients were divided into two groups. The first group included 20 participants with acute PNP without pleural complications; the second group included 21 children with acute PNP complicated by pyofibrinothorax. Results. Both groups were statistically comparable by age and gender (p > 0.05). At the same time, unlike the first group of patients who were admitted to the hospital on average 8.0 ± 3.4 days after the onset of a disease, children from the second group were usually admitted on average 10.4 ± 3.7 days after the onset of disease symptoms (p < 0.05), which, due to ineffective treatment on an outpatient basis, contributed to complications. The use of ultrasound in acute necrotizing pneumonia allowed for reduction of radiation exposure on the body of a child, dynamic monitoring of the focus of inflammation in the pleural cavity, control and influence on which increases the effectiveness of treatment that helped shorten length of stay in the hospital. Conclusions. Timely diagnosis of pleural complications in pneumonia and the choice of optimal strategy improve treatment outcomes in children with this pathology. The introduction to clinical practice of ultrasound monitoring of pleural cavities in children with acute necrotizing pneumonia, namely the appearance of the thickening of visceral and parietal pleura above 2.0–2.4 mm, allows for early detection of complications, specifying the diagnosis and treatment strategy, and prevention of destructive changes in the pleural cavity.

гостра деструктивна пневмонія; ускладнення; діагностика; діти

acute necrotizing pneumonia; complications; diagnosis; children

1. Australian Commission on Safety and Quality in Health Care. Antimicrobial Stewardship in Australian Health Care, 2021.
2. De Benedictis FM, Kerem E, Chang AB, Colin AA, Zar HJ, Bush A. Complicated pneumonia in children. Lancet. 2020;396(10253):786-798.
3. AlOmran HI. Unilateral double round pneumonia in a child: A case report and literature review. Radiol Case Rep. 2021;16(11):3266-3269.
4. Галаган А.А., Дігтяр В.А., Лук’яненко Д.М. Гостра деструктивна пневмонія та піофібриноторакс в експерименті. Хірургія дитячого віку (Україна). 2023;3(80):21-26. 
5. Галаган А.А., Лук’яненко Д.М., Савенко М.В. Ультразвукова діагностика плевральних ускладнень гострої деструктивної пневмонії у дітей. The XXIV International Scientific and Practical Conference “Current scientific opinions on the development of current education”, June 19-21, 2023, Milan, Italy. Р. 132-135.