Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Мобильная версия

Регистрация Забыли пароль?

Журнал «Травма» Том 26, №3, 2025

Вернуться к номеру

Емоційне вигорання фахівців мультидисциплінарних команд закладів охорони здоров’я: аналіз зарубіжного досвіду

Емоційне вигорання фахівців мультидисциплінарних команд закладів охорони здоров’я: аналіз зарубіжного досвіду

Авторы: Чорна В.В. (1), Коломієць В.В. (1), Коцур Л.Д. (1), Хлєстова С.С. (1), Лотоцька Л.Б. (2), Божицька О.М. (3), Аристенко А.А. (3)
(1) - Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова, м. Вінниця, Україна
(2) - Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна
(3) - Національний військово-медичний клінічний центр «Головний військовий клінічний госпіталь», м. Київ, Україна

Рубрики: Травматология и ортопедия

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Актуальність. Професійне вигорання серед медичних працівників є серйозною проблемою, яка суттєво впливає як на ефективність функціонування медичної системи, так і на загальний стан ментального здоров’я в суспільстві. Огляд і метааналіз, проведений науковцями, засвідчив наявність стійкого зв’язку між синдромом професійного вигорання та зниженням кар’єрної мотивації лікарів, а також погіршенням якості медичної допомоги майже у чверті мільйона медичних працівників. Мета: метааналіз вітчизняних та зарубіжних наукових джерел щодо емоційного вигорання серед ерготерапевтів, психотерапевтів, які беруть участь у роботі мультидисциплінарних команд з надання медичної допомоги. Розробка профілактичних заходів щодо емоційного вигорання медичних працівників системи охорони здоров’я. Матеріали та методи. Робота виконана шляхом систематичного огляду, метааналізу, контент-аналізу статей наукометричних баз Google Scholar, Web of Science, Scopus, PubMed, Science Direct. У роботі використаний бібліосемантичний метод. Пошук літератури здійснювався з використанням ключових слів: еmotional burnou, mental health, patient satisfaction, occupational therapist burnout, psychotherapist burnout. До цього огляду ввійшло 46 статей. Пошук здійснювали серед статей, опублікованих у період з 2015 по 2025 р. Результати. Синдром емоційного вигорання та деперсоналізації серед медичних працівників мультидисциплінарних команд має суттєвий вплив на функціонування системи охорони здоров’я. Він формується під впливом складної сукупності психосоціальних чинників, зокрема: напруженого клінічного навантаження, браку часу, суперечливих вимог, низького рівня професійної автономії, складних міжособистісних стосунків або недостатньої підтримки з боку адміністрації, недостатнього клінічного досвіду, особливостей медичної підготовки, віку, сімейного стану, психологічної нестабільності, міжособистісної тривожності, а також негативного досвіду в дитинстві (психологічні або матеріальні труднощі). Висновки. Впровадження системного підходу є складником як індивідуальних психотерапевтичних втручань (емоційна регуляція, техніки релаксації, тренінги зі стрес-менеджменту, копінг-стратегії), так і структурованих програм з оптимальним набором інституційних стратегій, адаптованих до потреб конкретних закладів.

Background. Professional burnout among healthcare professionals is a serious problem that significantly affects both the efficiency of the medical system and the overall state of mental health in society. A review and meta-analysis conducted by researchers from around the world showed a strong link between burnout syndrome and a decrease in doctors’ career motivation, as well as a deterioration in the quality of medical care in almost a quarter of a million healthcare professionals. The purpose: meta-analysis of domestic and foreign scientific sources on emotional burnout among occupational therapists, psychotherapists involved in the work of multidisciplinary teams providing medical care; development of preventive measures against emotional burnout of healthcare professionals. Materials and methods. The work was carried out through a systematic review, meta-analysis, content analysis of articles in the Google Scholar, Web of Science, Scopus, PubMed, Science Direct databases. The bibliosemantic method was used in the study. The li­terature search was carried out using the following keywords: “emotional burnout”, “mental health”, “patient satisfaction”, “occupational therapist burnout”, “psychotherapist burnout”. This review includes 47 articles. The depth of the search was from 2015 to 2025. Results. The syndrome of emotional burnout and depersonalisation among healthcare workers in multidisciplinary teams has a significant impact on the functioning of the healthcare system. It is formed under the influence of a complex set of psychosocial factors, including intense clinical workload, lack of time, conflicting demands, low level of professional autonomy, difficult interpersonal relationships or insufficient support from the administration, lack of clinical experience, specifics of medical training, age, marital status, psychological instability, interpersonal anxiety, and negative childhood experiences (psychological or material hardships). Conclusions. The implementation of a systemic approach is a component of both individual psychotherapeutic interventions (emotional regulation, rela­xation techniques, stress management training, coping strategies) and structured programmes with an optimal set of institutional strategies adapted to the needs of specific institutions.


Ключевые слова

емоційне вигорання; ментальне здоров’я; задоволеність пацієнтів; вигорання ерготерапевтів та психотерапевтів; профілактичні заходи

emotional burnout; mental health; patient satisfaction; burnout of occupational therapists and psychotherapists; preventive measures

doi: http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.3.26.2025.1017

Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

1. Office of the Surgeon General (OSG). Addressing Health Worker Burnout: The U.S. Surgeon General’s Advisory on Building a Thriving HealthWorkforce. Washington (DC): US Department of Health and Human Services. 2022;10.1136/bmj.o2157.
2. Weigl M. Physician burnout undermines safe healthcare. BMJ. 2022;378:o2157. DOI: https://doi.org/10.1136/bmj.o2157.
3. Chorna V.V., Makhniuk V.М., Pshuk N.G., Gume–niuk N., Shevchuk Y., Khliestova S. Burnout in mental health professionals and the measures to prevent it. Georgian medical al news. 2021;1(310):113-118. https://geomednews.com/Articles/2023/3_2023/17-21.pdf
4. Hodkinson A., Zhou A., Johnson J., Geraghty K., Riley R., Panagopoulou E., et al. Associations of physician burnout with career engagement and quality of patient care: systematic review and meta-analysis. BMJ. 2022;378:e070442. DOI: https://doi.org/10.1136/bmj-2022-070442.
5. Bridgeman P.J., Bridgeman M.B., Barone J. Burnout syndrome among healthcare professionals. Am J Health Syst Pharm. 2018;75(3):147-152. DOI: https://doi.org/ 10.2146/ajhp170460 
6. Chorna V.V., Makhnyuk V.M., Mohylny S.M., Khlestova S.S., Podolyan V.M., Furman L.B., Larchenko I.V. The state of professional stress of medical workers, countermeasures and its overcoming. Environment and Health. 2022;2(103):53-62. DOI: https://doi.org/ 10.32402/dovkil2022.02.053 [In Ukrainian].
7. Panagioti M., Panagopoulou E., Bower P., Lewith G., Kontopantelis E., Chew-Graham C., et al. Controlled Interventions to Reduce Burnout in Physicians: A Systematic Review and Meta-analysis. JAMA Intern Med. 2017;177(2):195-205. DOI: https://doi.org/10.1001/jamainternmed.2016.7674.
8. Heinemann L.V., Heinemann T. Burnout Research: Emergence and Investigation of a Contested Diagnosis. Sage Open. 2017;7(1). DOI: https://doi.org/10.1177/2158244017697154.
9. Dyrbye L., Shanafelt T. A narrative review on burnout experienced by medical students and residents. Med Educ. 2016;50(1):132-149. DOI: https://doi.org/10.1111/medu.12927.
10. Bateman E.A., Viana R. Burnout among specialists and trainees in physical medicine and rehabilitation: A systematic review. J Rehabil Med. 2019;16,51(11):869-874.
11. Park E.Y. Meta-Analysis of Factors Associated with Occupational Therapist Burnout. Occup Ther Int. 2021;2021:1226841. DOI: https://doi.org/10.1155/2021/1226841.
12. Bruschini M., Carli A., Burla F. Burnout and work-rela–ted stress in Italian rehabilitation professionals: A comparison of physiotherapists, speech therapists and occupational therapists. Work. 2018;59(1):121-129. DOI: https://doi.org/10.3233/WOR-172657.
13. Scanlan J.N., Still M., Radican J., Henkel D., Heffernan T., Farrugia P., et al. Workplace experiences of mental health consumer peer workers in New South Wales, Australia: a survey study exploring job satisfaction, burnout and turnover intention. BMC Psychiatry. 2020;20(1):270. DOI: 10.1186/s12888-020-02688-9. 
14. Kim J.H., Kim A.R., Kim M.G., Kim C.H., Lee K.H., Park D., Hwang J.M. Burnout Syndrome and Work-Related Stress in Physical and Occupational Therapists Working in Different Types of Hospitals: Which Group Is the Most Vulnerable? Int J Environ Res Public Health. 2020;17(14):5001. DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph17145001.
15. Escudero-Escudero A.C., Segura-Fragoso A., Cantero-Garlito P.A. Burnout Syndrome in Occupational Therapists in Spain: Prevalence and Risk Factors. Int J Environ Res Public Health. 2020;17(9):3164. DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph17093164.
16. Abaolu H., Demirok T., Kayhan H. Burnout and its relationship with work-related factors among occupational the–rapists working in public sector in Turkey. Scand J Occup Ther. 2021;28(4):294-303. DOI: https://doi.org/10.1080/11038128.2020.1735513. 
17. Delos Reyes R.C. Burnout among Filipino occupational therapists: a mixed methods analysis. The Open Journal of Occupational Therapy. 2018;6(4):1-13. DOI: https://doi.org/10.15453/2168-6408.1469.
18. Reis H., Vale C., Camacho C., Estrela C., Dixe M. Burnout among Occupational Therapists in Portugal: A Study of Specific Factors. Occup Ther Health Care. 2018;32(3):275-289. DOI: https://doi.org/10.1080/07380577.2018.1497244. 
19. Brown C.A., Pashniak L.M. Psychological health and occupational therapists: Burnout, engagement and work addiction. Work. 2018;60(4):513-525. DOI: https://doi.org/10.3233/WOR-182759.
20. Scanlan J.N., Hazelton T. Relationships between job satisfaction, burnout, professional identity and meaningfulness of work activities for occupational therapists working in mental health. Aust Occup Ther J. 2019;66(5):581-590. DOI: https://doi.org/10.1111/1440-1630.12596. 
21. Anyfantis I.D., Psychouli P., Varianou-Mikelidou C., Boustras G. Cross-sectional survey on burnout and musculoskeletal disorders in Greek and Cypriot occupational therapists. Occupational Therapy in Mental Health. 2020;36(3):291-302. DOI: https://doi.org/ 10.1080/0164212X.2020.1779630.
22. Janus E., Gawakiewicz P., Bac A. Professional burnout in occupational therapists. Advances in Rehabilitation. 2018;32(2):49-56. DOI: https://doi.org/10.5114/areh.2018.77937.
23. Lee S.H., Bang Y.S. The effect of emotional labor and burnout on the job attitude of occupational therapists. The Journal of Korean Society of Occupational Therapy. 2015;23(1):95-108. DOI: https://doi.org/10.14519/jksot.2015.23.1.08. 
24. Ashby S., Watkins K., Wales K. An Investigation of the Professional Resilience Strategies Used by Experienced Occupational Therapists. OTJR (Thorofare N J). 2025;45(1):131-139. DOI: https://doi.org/10.1177/15394492241237740. 
25. De Witt P., Bruce M., Botha M., Franzsen D. Early Career South African Occupational Therapists’ Perceptions of Person-Environment Fit in Work-Life Areas That Influence Work Stress. Occup Ther Int. 2024;3189429. DOI: https://doi.org/10.1155/2024/3189429. 
26. Kotera Y., Maxwell-Jones R., Edwards M., Knutton N. Burnout in Professional Psychotherapists: Relationships with Self-Compassion, Work-Life Balance, and Telepressure. Int J Environ Res Public Health. 2021;18(10):5308. DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph18105308. 
27. Simionato G.K., Simpson S. Personal risk factors associated with burnout among psychotherapists: A systematic review of the literature. Journal of Clinical Psychology. 2018;74(9):1431-1456. DOI: https://doi.org/10.1002/jclp.22615.
28. Tragantzopoulou P., Giannouli V., Filippou A., Demirtzidou M. Burnout and Coping Strategies in Integrative Psychotherapists: Findings from Qualitative Interviews. Healthcare (Basel). 2024;12(18):1820. DOI: https://doi.org/ 10.3390/healthcare12181820.
29. Heinonen E., Orlinsky E., Willutzki U., Rnnestad H., Schrder T., et al. Psychotherapist Trainees’ Quality of Life: Patterns and Correlates. Front Psychol. 2022;13:864691. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2022.864691. 
30. Salyers M.P, Bonfils K.A., Luther L., Firmin R.L., White D.A., Adams E.L., Rollins A.L. The Relationship Between Professional Burnout and Quality and Safety in Healthcare: A Meta-Analysis. J Gen Intern Med. 2017;32(4):475-482. DOI: https://doi.org/10.1007/s11606-016-3886-9.
31. Dewa C., Loong D., Bonato S., Trojanowski L. The relationship between physician burnout and quality of healthcare in terms of safety and acceptability: a systematic review. BMJ Open. 2017;7(6):e015141.
32. Hall L.H., Johnson J., Watt I., Tsipa A., O’Connor D.B. Healthcare Staff Wellbeing, Burnout, and Patient Safety: A Systematic Review. Plos One. 2016;11(7):e0159015. 
33. Panagioti M., Geraghty K., Johnson J., Zhou A., Panagopoulou E., Chew-Graham C., et al. Association Between Physician Burnout and Patient Safety, Professionalism, and Patient Satisfaction: A Systematic Review and Meta-analysis. JAMA Intern Med. 2018;178(10):1317-1330.
34. Tawfik D.S., Scheid A., Profit J., Shanafelt T., Troc–kel M., Adair K.C., et al. Evidence Relating Health Care Provider Burnout and Quality of Care: A Systematic Review and Meta-analysis. Ann Intern Med. 2019;171(8):555-567. DOI: https://doi.org/10.7326/M19-1152. 
35. Li L.Z., Yang P., Singer S.J., Pfeffer J., Mathur M.B., Shanafelt T. Nurse Burnout and Patient Safety, Satisfaction, and Quality of Care: A Systematic Review and Meta-Analysis. JAMA Netw Open. 2024;7(11):e2443059. DOI: https://doi.org/10.1001/jamanetworkopen.2024.43059. 
36. Price T., Brennan N., Cleland J., Prescott-Clements L., Wanner A., Withers L., et. al. Remediating doctors’ performance to restore patient safety: a realist review protocol. BMJ Open. 2018;8(10):e025943. DOI: https://doi.org/10.1136/bmjopen-2018-025943. 
37. Lu D., Dresden S., McCloskey C., Branzetti J., Gisondi M.A. Impact of Burnout on Self-Reported Patient Care Among Emergency Physicians. West J Emerg Med. 2015;16(7):996-1001. DOI: https://doi.org/10.5811/westjem.2015.9.27945. 
38. Ma F., Zhu Y., Liu L., Chen H., Liu Y., Zhang F. Asses-sing the Impact of Burnout on Nurse Safety Behaviors and Patient Safety Competence: A Latent Profile Analysis Study. J Nurs Manag. 2025:3793927. DOI: https://doi.org/10.1155/jonm/3793927. 
39. Bauernhofer K., Bassa D., Canazei M., Jimnez P., Paechter M., Papousek I., et al. Subtypes in clinical burnout patients enrolled in an employee rehabilitation program: differences in burnout profiles, depression, and recovery/resources-stress balance. BMC Psychiatry. 2018;18:10. DOI: https://doi.org/10.1186/s12888-018-1589-y.
40. Tsai J., Jones N., Klee A. Job Burnout Among Mental Health Staff at a Veterans Affairs Psychosocial Rehabilitation Center. Community Ment Health J. 2020;56:294-297. DOI: https://doi.org/10.1007/s10597-019-00487-5.
41. Korhonen M., Komulainen K. Individualizing the burnout problem: Health professionals’ discourses of burnout and recovery in the context of rehabilitation. Health. 2023;27(5):789-809.
42. Rooman C., Sterkens P., Schelfhout S., Van Royen A., Baert S., Derous E. Successful return to work after burnout: an evaluation of job, person- and private-related burnout determinants as determinants of return-to-wor quality after sick leave for burnout. Disabil Rehabil. 2022;44(23):7106-7115.
43. Zhang X.J. et al. Interventions to reduce burnout of physicians and nurses: An overview of systematic reviews and meta-analyses. Medicine (Baltimore). 2020;99(26):20992.
44. De Simone S., Vargas M., Servillo G. Organizational strategies to reduce physician burnout: a systematic review and meta-analysis. Aging Clin Exp Res. 2021;33(4):883-894. DOI: https://doi.org/10.1007/s40520-019-01368-3. 
45. Sauvain-Sab M., Congard A., Kop J.L., Weismann-Arcache C., Villieux A. The mediating roles of affect and coping strategy in the relationship between trait mindfulness and burnout among French healthcare professionals. Canadian Journal of Behavioural Science. 2023;55(1):34-45. .DOI: https://doi.org/10.1037/cbs0000312.
46. The Diferent Roles of Hedonic and Eudaimonic Motives for Activities in Predicting Functioning and Well Being Experiences. Available from: https://link.springer.com/content/pdf/10.1007/s10902-020-00290-0.pdf.

Вернуться к номеру