Международный неврологический журнал Том 21, №5, 2025

Актуальність. Унаслідок повномасштабного російського вторгнення в Україну мільйони громадян, зокрема студенти університетів, були змушені залишити свої домівки та адаптуватися до нових соціокультурних умов за кордоном. Психосоціальні, емоційні та нейробіологічні наслідки цього процесу досі вивчені недостатньо, що ускладнює розробку ефективних програм підтримки молоді в умовах вимушеної міграції. Мета: провести комплексне дослідження психосоціальної та нейробіологічної адаптації української молоді до нових умов життя за кордоном, визначити основні бар’єри інтеграції, оцінити психоемоційний стан респондентів та виявити механізми, здатні покращити процес адаптації. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 103 респонденти віком від 18 до 27 років, які тимчасово проживають у різних країнах. Використано змішаний підхід: анкетування (із закритими та відкритими запитаннями), інтерв’ювання, валідовану шкалу оцінки якості життя, а також аналіз наукової літератури з баз даних PubMed, Scopus, Google Scholar і ScienceDirect. Результати. Тривалість перебування за кордоном безпосередньо впливала на адаптацію — від фаз гострого стресу до поступової інтеграції. Лише 36,5 % респондентів відчували себе в безпеці після переселення. Основними бар’єрами адаптації виявилися культурні та ментальні відмінності (42,6 %), мовні труднощі (21,3 %) і «втома» населення країн-приймачів від українського питання (19,1 %). Хронічний стрес активує гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникову вісь, що негативно впливає на нейропластичність, когнітивні функції та емоційну стабільність. Попри труднощі, тривале перебування за кордоном сприяє формуванню міжкультурної ідентичності та резилієнтності. Висновки. Психосоціальна адаптація української молоді — це динамічний багатофакторний процес, у якому ключову роль відіграють нейробіологічні механізми. Отримані результати підкреслюють необхідність міждисциплінарних програм підтримки, що враховують як психоемоційний стан, так і нейропластичний потенціал молоді з метою забезпечення успішної інтеграції та профілактики хронічних стресових розладів.

Background. Due to the full-scale Russian invasion of Ukraine, millions of citizens, particularly university students, were forced to leave their homes and adapt to new sociocultural environments abroad. The psychosocial, emotional, and neurobiological consequences of this process remain insufficiently studied, complicating the development of effective support programs for youth in forced migration settings. The purpose of this work was to conduct a comprehensive study of the psychosocial and neurobiological adaptation of Ukrainian youth to new living conditions abroad, identify key integration barriers, assess the respondents’ psycho-emotional state, and determine mechanisms that may improve the adaptation process. Materials and methods. The study involved 103 respondents aged 18–27 years, temporarily residing in various countries. A mixed-method approach was used, including questionnaires (with closed and open-ended questions), interviews, a validated quality of life assessment scale, and a literature review from databases such as PubMed, Scopus, Google Scholar, and ScienceDirect. Results. The duration of stay abroad directly influenced adaptation: from acute stress phases to gradual integration. Only 36.5 % of respondents felt safe after resettlement. Main adaptation barriers included cultural and mental differences (42.6 %), language difficulties (21.3 %), and “fatigue” of host populations regarding the Ukrainian issue (19.1 %). Chronic stress activates the hypothalamic-pituitary-adrenal axis, negatively affecting neuroplasticity, cognitive function, and emotional stability. Despite the difficulties, prolonged stay abroad contributes to the formation of intercultural identity and resilience. Conclusions. The psychosocial adaptation of Ukrainian youth is a dynamic, multifactorial process in which neurobiological mechanisms play a key role. The findings highlight the need for interdisciplinary support programs that consider both the psycho-emotional state and neuroplastic potential of young people to ensure successful integration and prevent chronic stress disorders.

психосоціальна адаптація; нейропластичність; вимушена міграція; молодь; хронічний стрес; емоційна регуляція

psychosocial adaptation; neuroplasticity; forced migration; youth; chronic stress; emotional regulation