Журнал «Здоровье ребенка» 3(12) 2008

В умовах сучасної епідеміологічної ситуації з туберкульозу в Україні важливим завданням є підвищення якості виявлення цієї недуги серед дітей [1, 4, 5]. За статистичними даними, збільшення захворюваності дітей на туберкульоз почалося з 1990 р. [1, 5].

Первинні форми туберкульозу частіше виникають у дитячому віці [1, 2, 4, 5] і характеризується генералізацією інфекції лімфогематогенним шляхом [3, 4]. До первинних форм специфічного процесу належать: туберкульозна інтоксикація (ТІ), первинний туберкульозний комплекс (ПТК) і туберкульоз внутрішньогрудних лімфатичних вузлів (ТВГЛВ).

У Запорізькій області за останні три роки на фоні зниження кількості дитячого населення до 14 років спостерігається вірогідне щорічне зростання показника захворюваності на такі первинні форми туберкульозу, як ТІ та ТВГЛВ (табл. 1).

Отже, в умовах погіршення показника захворюваності серед дітей, хворих на первинні форми туберкульозу, вивчення особливостей їх перебігу є актуальним завданням.

Мета роботи — вивчення особливостей перебігу первинних форм туберкульозу в дітей у сучасних умовах у Запорізькій області.

Матеріали та методи

Із метою вивчення клініко-рентгенологічної картини первинних форм туберкульозу в дітей використано архівний матеріал (20 історій хвороб дітей, які знаходилися на лікуванні в дитячому відділенні Запорізького обласного протитуберкульозного клінічного диспансеру з 2005 по 2007 р.). Хлопчиків було 11, дівчаток — 9. Середній вік — 6,5 ± 1,1 року.

Особлива увага приділялася вивченню анамнестичних даних, наявності контакту з хворими на туберкульоз, аналізу туберкулінодіагностики і даних рентгенологічного обстеження.

Статистична обробка результатів проведена за допомогою електронних таблиць Excel с використанням t-критерію Стьюдента.

Результати та їх обговорення

Основною клініко-рентгенологічною формою туберкульозу в дітей за останні три роки був ТВГЛВ, що виявлений у 10 дітей (50,0 %), середній вік — 4,4 ± 1,3 року. ПТК спостерігався у 7 дітей (35,0 %), середній вік — 6,3 ± 2,1 року. ТІ була діагностована у 3 дітей (15,0 %), середній вік — 9,0 ± 2,9 року.

Характеристика дітей на первинні форми туберкульозу за клінічною формою та віком подана на рис. 1.

Аналіз отриманих даних стосовно вікової структури дозволив установити, що за останні три роки первинні форми туберкульозу діагностувалися у дітей переважно дошкільного (здебільшого при ТВГЛВ) та молодшого шкільного віку (переважно при ТІ і ПТК).

Вивчення анамнестичних даних дітей із первинними формами туберкульозу виявило, що у 14 дітей (70,0 %) початок захворювання був безсимптомний; у 6 дітей (30,0 %) мали місце інтоксикаційні скарги. Відхилення у фізичному розвитку спостерігалось у 2 дітей (10,0 %). У 18 дітей (90,0 %) патологічні аускультативні зміни не визначались.

Периферичні лімфатичні вузли із щільно-еластичною консистенцією були збільшені у 5 дітей, безболісні — у 7 дітей (35,0 %), хворих на первинні форми туберкульозу, із них у 3 дітей — із ТВГЛВ, у 2 — із ПТК та у 2 — із ТІ.

З вищенаведеного можна зробити висновок: у сучасних умовах первинні форми туберкульозу характеризуються мікросимптоматикою, що має викликати настороженість у лікарів-педіатрів щодо можливості наявності туберкульозного процесу у дитини.

Як відомо, одним із факторів ризику захворюваності на туберкульоз є контакт із хворим на туберкульоз. У 2 дітей (20,0 %) із ТВГЛВ спостерігався сімейний контакт та у 2 (20,0 %) — родинний контакт, тоді як у 6 дітей (60,0 %) наявності туберкульозного контакту не встановлено. При ПТК у 3 дітей (42,8 %) встановлено сімейний контакт; у 4 дітей (57,2 %) наявності туберкульозного контакту не встановлено. При ТІ у 2 дітей (66,7 %) визначалися сімейний та родинний контакти і в 1 дитини (33,3 %) — туберкульозний контакт не встановлено.

Дані про наявність туберкульозного контакту в дітей, хворих на первинні форми туберкульозу, залежно від клінічної форми, які знаходились на лікуванні в ЗОКПТД за період 2005–2007 рр., наведені на рис. 2.

Розвиток первинних форм туберкульозу істотно залежав від якості вакцинації, оскільки невакцинованих і неякісно вакцинованих дітей, хворих на первинні форми туберкульозу, було 14 (70,0 %) (із них 10 (50,0 %) — не вакциновані і 4 (20,0 %) — неякісно вакциновані), що вірогідно більше, ніж якісно вакцинованих — 6 дітей (30,0 %) (Р < 0,05).

Якщо розглянути якість вакцинації в дітей залежно від клінічної форми первинного туберкульозу (табл. 2), то виявляється, що не вакцинованих і неякісно вакцинованих дітей при ПТК було 71,4 %; при ТВГЛВ — 80,0 %, що вірогідно частіше, ніж при ТІ — в 1 дитини (33,3 %) (Р < 0,05 в обох випадках).

Вивчення проби Манту (табл. 3) дозволило діагностувати, що 14 дітей (70,0 %) були інфіковані до виявлення первинних форм туберкульозу протягом двох і більше років: усі діти (100,0 %) із ТІ, 5 дітей (71,4 %) із ПТК та 6 (60,0 %) із ТВГЛВ, із них гіперергічна реакція на туберкулін визначалась: в 1 дитини (33,3 %) з ТІ, у 3 (42,9 %) із ПТК та у 3 (30,0 %) із ТВГЛВ.

При цьому на диспансерному обліку у фтизіопедіатра знаходилося лише 3 дітей (15,0 %), із них 1 дитина з майбутньою ТІ і 2 — із ТВГЛВ, усі вони отримували хіміопрофілактику. В цілому хіміопрофілактика не проводилась у 11 дітей (55,0 %). Усе це вказує на необхідність своєчасної і правильної інтерпретації результатів туберкулінодіагностики.

Під час аналізу рентгенологічного обстеження встановлено: у 3 дітей із ТВГЛВ у легенях виявлено кальцинати, що вказує на недоліки обстеження в ранньому періоді та несвоєчасність виявлення первинної туберкульозної інфекції. А зіставлення з даними туберкулінодіагностики виявило, що у цих дітей визначалася гіперергічна проба Манту. Встановлено, що у 70,0 % дітей із ТВГЛВ мало місце одностороннє ураження бронхопульмональних та трахеобронхіальних внутрішньогрудних лімфовузлів. ТВГЛВ у фазі інфільтрації виявлений у 9 дітей (90,0 %) та в 1 дитини (10,0 %) — у фазі часткового звапнення.

На початку лікування аналіз рентгенологічного обстеження дозволив виявити, що в усіх дітей із ПТК (100,0 %) процес був виявлений у фазі інфільтрації. При цьому легеневий компонент частіше локалізувався у лівій легені (71,4 %); у всіх дітей діагностована наявність інфільтративних змін у коренях.

Висновки

1. Дана патологія діагностується переважно в дошкільному та молодшому шкільному віці з безсимптомним початком захворювання та відсутністю клінічної симптоматики.

2. Неповний збір анамнезу, недооцінка результатів туберкулінодіагностики призвели до пізньої діагностики патології. Своєчасне обстеження у фтизіопедіатра дітей із помірно і виражено позитивною та гіперергічною чутливістю до туберкуліну, з «віражем» туберкулінових реакцій сприяє більш ранній діагностиці первинних форм туберкульозу, виявлених у подальшому при зверненні по медичну допомогою.

3. У 55,0 % дітей наявність туберкульозного контакту не встановлена через те, що значна кількість джерел інфекції не виявляється або несвоєчасно виявляється, внаслідок чого багато дітей із невідомих вогнищ інфекції не перебувають на диспансерному обліку у фтизіопедіатра і профілактичні заходи серед них не проводяться.

4. Більшість дітей, хворих на первинні форми туберкульозу (70,0 %), були не вакциновані і неякісно вакциновані, що вказує на недооцінку значення імунізації вакциною БЦЖ у мережі загальних лікувально-профілактичних закладів.

5. Недостатнє рентгенологічне обстеження дітей із симптомами захворювань органів дихання та невиконання їх рентгенологічного обстеження значно утруднює діагностику.