Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Международный эндокринологический журнал 3(15) 2008

Вернуться к номеру

Від редактора

Нещодавно Організація Об’єднаних Націй визначила цукровий діабет як найнебезпечніший виклик світовій спільноті й прийняла Резолюцію з боротьби з цією недугою. Це перша резолюція ООН, у якій проголошено всесвітню загрозу неінфекційного хронічного захворювання — цукрового діабету та його ускладнень, що не лише становить високу небезпеку для здоров’я всіх націй, але й створює винятково важливі медико-соціальні, економічні й етичні проблеми.

Наближення до наукової істини — основна мета нашого журналу. Поняття «доказова ендокринологія» на сьогодні — це реально існуюче явище, що грунтується на результатах чисельних контрольованих досліджень, дискусіях та обміні думками на сторінках провідних наукових видань, міжнародних конгресах.

Упродовж останніх місяців відбуваються активні дискусії, присвячені суперечливим даним, отриманим у процесі двох найбільших досліджень у галузі цукрового діабету — ACCORD і ADVANCE. Дослідження ACCORD проводилося в США й Канаді за участю 10 251 хворого на цукровий діабет типу 2 з наявністю серцево-судинної патології або високого ризику її розвитку. Друге масштабне дослідження — ADVANCE здійснювалося в 20 країнах світу із залученням 11 140 хворих на цукровий діабет типу 2 з наявністю високого ризику серцево-судинної патології. В обох випадках метою дослідників була оцінка впливу глікемічного контролю на прогноз життя хворих, у тому числі на наслідки, пов’язані із серцево-судинними причинами. Цільовим значенням глікозильованого гемоглобіну у дослідженні ACCORD був рівень HbA1c 6 %. Лікування хворих у групі інтенсивного контролю відбувалося відповідно до консенсусу ADA/EASD (2006 р.) із використанням метформіну, тіазолідиндіонів, ранньої інсулінотерапії, препаратів сульфонілсечовини. Середній рівень HbA1c у групі інтенсивного лікування досягнув 6,4 %. У той же час у групі традиційного лікування рівень HbA1c становив 7–7,5 %. Дослідження ACCORD було дочасно припинене внаслідок значущої різниці в числі летальних випадків (257 у групі інтенсивного лікування проти 203 у контрольній групі). Здавалося б, можна зробити висновок про те, що надмірне захоплення контролем глікемії загрожує зростанням ризику летальності у хворих на цукровий діабет типу 2.

Однак відразу після припинення дослідження ACCORD був опублікований прес-реліз про відсутність підвищення летальності в групі інтенсивного контролю глікемії в дослідженні ADVANCE.

На сьогодні, коли ще повністю не опубліковані дані обох досліджень, немає можливості зробити остаточні висновки, однак за попередніми результатами можна стверджувати, що підвищений ризик летальності в дослідженні ACCORD міг бути пов’язаний із збільшенням частоти гіпоглікемічних епізодів. Також, на нашу думку, ймовірними причинами суперечливості отриманих даних можуть бути різні шляхи досягнення цільових значень глікемії в цих двох дослідженнях: лікування всіма відомими препаратами, у тому числі розиглітазоном, та інтенсивний режим інсулінотерапії в дослідженні ACCORD і терапія тільки на основі діабетону MR у дослідженні ADVANCE.

У будь-якому випадку відповіді на ці запитання ми отримаємо на найближчих медичних форумах діабетологів у США та Італії.

Дослідження ADVANCE було сплановане з метою отримати відповіді на два запитання у хворих на цукровий діабет типу 2. По-перше, чи покращує результати інтенсивне лікування, спрямоване на зниження артеріального тиску, і, по-друге, чи покращує наслідки інтенсивне лікування, спрямоване на зменшення глікемії на основі діабетону MR? На перше запитання дають відповідь результати, що оприлюднені у вересні 2007 року на черговому Європейському конгресі кардіологів.

Як препарат для контролю артеріального тиску експертами було вибрано фіксовану комбінацію антигіпертензивних препаратів — периндоприл/індапамід (ноліпрел і ноліпрел форте). Результати цього клінічного дослідження з символічною назвою ADVANCE, що в перекладі означає заклик діяти, рухатися вперед, дозволяють знизити ризик макро- й мікросудинних ускладнень з 16,8 до 15,5 %, знизити смертність від серцево-судинних ускладнень на 18 %. Загалом на кожний мільйон хворих на цукровий діабет, які вже отримують превентивну терапію, додавання ноліпрелу забезпечує профілактику 15 000 судинних ускладнень, 13 300 коронарних ускладнень, 50 000 випадків ниркової патології. Як наслідок, у 13 000 хворих буде врятовано життя.

І справді, за умов, коли цукровий діабет ми ще не в змозі вилікувати, слід забезпечити належну якість життя й насамперед запобігти розвитку ускладнень. Можна згадати Т. Уотсона (1847 рік), який писав: «Краще тримати людину на краю прірви, якщо ти не можеш її звідтіля витягнути, ніж дозволити їй провалитися». Не секрет, що багато хворих на цукровий діабет перебувають у такому неприємному становищі небезпечної безпечності. Ці слова значною мірою стосуються цукрового діабету та його двох сторін — безпечності та небезпеки.

Результати найновіших досліджень дають змогу зробити ще один крок уперед у забезпеченні належного й безпечного управління цукровим діабетом, це перемога раціональної реальності над зачаровуючим міфом.

Напередодні літнього відпочинку бажаю читачам приємно провести час, коли робота відходить на другий план, отримати яскраві враження від мандрівок, завжди пам’ятати, що життя — не ті дні, що минули, а ті, що запам’яталися.

Найщиріші вітання з берега Дунаю
в районі Залізних Воріт,
головний редактор, професор
Володимир Іванович Паньків



Вернуться к номеру